Що таке трансаксилярна мамопластика? Суть методу, кому підходить, плюси та мінуси

Операція збільшення грудей може виконуватися декількома методами, вони відрізняються місцем розташування надрізу для встановлення імпланта. Одним із популярних методів є трансаксиллярний – коли надріз роблять у пахвовій області. Завдяки такому методу сліди від операції залишаються непомітними. Проте лікар, який виконує таку операцію, повинен мати високу кваліфікацію.

Кому показано трансаксилярний метод збільшення грудей

Найчастіше трансаксиллярна мамопластика призначається жінкам, які страждають від:

• недорозвиненими за об`ємом грудьми,
• постлактаційною атрофією грудей,
• перенесених травм чи онкології грудей.

Винятки

У деяких випадках цей метод операції пацієнту не підходить, наприклад:

• якщо є асиметрія ареол;
• груди опущені (мастоптоз);
• груди мають тубулярну форму.

Протипоказання

Операцію не проводять за наявності:

• цукрового діабету;
• захворювань серця та судин;
• захворювань дихальної системи;
• ВІЛ;
• онкології;
• будь-яких інфекційних захворювань;
• сильного ожиріння;
• деяких шкірних захворювань;
• аутоімунних патологій;
• хвороб органів кровотворення, проблем зі згортанням крові;
• серцевої чи ниркової недостатності (у стадії декомпенсації);
• гіпертонії;
• психічних порушеннь;
• захворювань щитовидної залози

Важливо! Також операцію не проводять пацієнткам, які не досягли віку 18 років.

Переваги методу

Даний спосіб відрізняється найменшою травматичністю та найвищою ефективністю та має свої плюси.

• Один із важливих плюсів методу – це відсутність рубців на грудях. Рубець ховається в пахві, далеко від зони молочних залоз.
• Використання ендоскопа під час операції дозволяє максимально точно розташувати імплант.
• Дії хірурга візуально контролюються, таким чином знижується ризик ускладнень.
• Так як імплант ставиться під м’яз, це дозволяє не торкатися в ході операції лімфовузлів, судин, нервів та молочні залози, а також забезпечує природний вигляд грудей.
• За рахунок такого способу встановлення контури імпланта не видно і не промацуються навіть у найвитонченіших жінок.
• Така операція ніяк не впливає на майбутню вагітність та грудне вигодовування, оскільки молочна залоза не зачепляється.

Важливо! Оптимальним такий метод буде для жінок з «хлоп’ячим» типом фігури та маленькими грудьми (0 – 0,5 розмір, або 1 розмір без птозу).

Недоліки методу

Якщо після операції виникають ускладнення такі, як капсулярна контрактура, кровотеча та інші, буде потрібно додаткове втручання.

Трансаксилярне збільшення грудей: з яких етапів складається операція

Сьогодні цей метод збільшення грудей набирає все більшої популярності. Щоб звести до мінімуму ризики ускладнень та отримати бажаний результат, слід відповідально підійти до всіх етапів операції.

Підготовка

Перед операцією імпланти в груди підбираються з урахуванням побажань клієнтки: проводиться особиста консультація з хірургом, обговорюються тип імплантату, який використовуватиметься, можливі протипоказання та інші нюанси.

Потім жінці необхідно здати аналізи:

• аналіз крові загальний + лейкоформули;
• аналіз сечі загальний;
• УЗД молочних залоз;
• група крові; визначення резус-фактора;
• час згортання крові;
• ВІЛ, RW;
• біохімію крові: білірубін загальний та прямий, АЛТ, АСТ, амілаза, сечовина, креатинін, глюкоза;
• гепатит В та С;
• ЕКГ;
• Флюорографія.

Також необхідно проконсультуватися з мамологом та терапевтом. За потреби призначається консультація суміжних фахівців, наприклад, кардіолога, гінеколога, флеболога, уролога тощо.

Як відбувається операція з трансаксиллярного збільшення грудей

Спочатку лікар наносить на тіло пацієнтки спеціальне маркування там, де згодом буде розріз, а також позначає межі розташування грудних ендопротезів. За цим маркуванням хірург орієнтується у процесі проведення операції.

Потім пацієнтці подається наркоз. Операція триває під загальним наркозом – 2-3 години

Лікар робить надріз довжиною приблизно 4-5 см в ділянці пахвової западини, потім доходить до латерального краю великого грудного м’яза.

Використовуючи відеоендоскоп, лікар формує кишеню, в яку буде поміщений імплант, потім перетинається черевна область прикріплення великого грудного м’яза.

Після цього кишеня перевіряється на наявність судин, що кровоточать, і, у разі їх виявлення, виконується гемостаз (зупинка кровотечі). Перед введенням імпланта встановлюють дренаж, через нього відходитиме кров і ранове відділення. Далі лікар вводить імплант у кишеню, правильно розправляє його, перевіряє, щоб той розташовувався точно.

Після ретельної перевірки лікар виконує пошарове зашивання рани та шкіри, далі на пацієнтку надягають компресійний бюстгальтер та переводять її до палати.

Слід зазначити, що ендоскоп застосовується не завжди, цей момент слід обговорити попередньо з лікарем.

Реабілітаційний період

Як правило, вже за кілька годин пацієнтка може переміщатися по палаті, а через добу її виписують з клініки. Після виписки їй слід дотримуватись наступних правил:

• протягом 1 місяця після операції слід носити спеціальну компресійну білизну, вона допомагає правильно зафіксувати імплант та запобігти появі гематом. Через півроку після операції рубці світлішають і стають непомітними для оточуючих;
• приймати душ можна за кілька днів;
• обмеження після операції з фізичних навантажень та спорту діють протягом 1 місяця;
• не можна піднімати вантаж важчий за 3 кг протягом 2 місяців;
• протягом 2 тижнів слід відмовитись від водіння авто та активної роботу руками в області грудей (стосується представниць професій перукаря, візажиста та ін.).

Крім дотримання правил, важливо також не «залежуватися» довго, оскільки активність допомагає швидше відновитися і повернутися в звичний режим. Добре підійдуть прогулянки на свіжому повітрі.